Індекс рубрикатора НБУВ: Д890(007)0 + Д221(95)9

Рубрики:

Країнознавство

Океанологія

Шифр НБУВ: Ж24597 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д342.16

Рубрики:

Кислі інтрузивні породи. Гранітоїди

Шифр НБУВ: Ж24597 Пошук видання у каталогах НБУВ 

За матеріалами геоелектричних вимірювань під час сезонних робіт 17 Української антарктичної експедиції (УАЕ) в 2012 р. було одержано нові дані про глибинну будову структур тектонічної зони між Фолклендськими островами на півночі та Південно-Шетландськими островами на півдні. Вони надають змогу оцінити ймовірнісний характер геодинамічних процесів формування та еволюції, що відбувалися в межах цього регіону. Положення основних глибинних геоелектричних розділів і характер їх контактів поблизу Південних Шетландських і Фолклендських островів свідчить про принципову різницю в розподілі корових горизонтів і мантійних неоднорідностей, що формують комплекси порід континентальної та океанічної кори. Під час проведення сезонних робіт на акваторії Південно-Фолклендського басейну за допомогою методу ВЕРЗ було закартовано АТП типу "поклад вуглеводнів" та визначено їх параметри для низки ділянок. Ці результати доповнюють дані про можливу нафтогазоносність cтруктур Південно-Фолклендського басейну.

Представлены новые данные об упруго-плотностных характеристиках пород Антарктического полуострова в связи с изучением отдельных участков материковой окраины Антарктиды, перспективных на скопление углеводородов. Сопоставляя результаты экспериментальных исследований упругих характеристик пород района станции Академик Вернадский и Украинского щита при высоких давлениях и температурах с данными глубинного сейсмического зондирования в районе континентальных участков отдельных профилей ГСЗ, а также используя метод петрофизического термобарического моделирования, сделаны прогнозные оценки распределения с глубиной изученных пород, а также рассчитаны возможные распределения температур в земной коре отдельных районов Антарктического полуострова.

Систематизированы данные о расположении BSR-зон и возможных скоплениях газогидратов в структурах пассивных континентальных окраин Антарктики. Показана эффективность новой инновационной технологии комплексирования геоэлектрических и дистанционных геофизических методов для изучения скоплений газогидратов и построения детальных глубинных характеристик разрезов, содержащих аномально-поляризованные пласты типа "залежь газогидратов". Важной особенностью предложенной технологии является возможность ее использования в качестве независимого индикатора обнаружения скоплений газогидратов на участках со слабо выраженными BSR-границами разного генезиса. Выявлены новые участки нахождения газогидратов вблизи УАС Академик Вернадский и определено их положение в осадочной толще. Показано, что изученный участок вблизи Южных Шетландских островов может быть отнесен к одному из перспективных районов (наряду с областью развития газогидратов в море Росса) скоплений газогидратов в Антарктике.

Обговорено можливість застосування наявних на УАС Академік Вернадський приладів і використання геофізичних методів моніторингу, зокрема, сейсмічного та інфразвукового, для сигналізації про загрозу цунамі внаслідок потужного землетрусу в районі моря Скоша. Запропоновано методику раннього попередження персоналу станції про цю небезпеку.

По данным мониторинга вариаций геомагнитного поля за период 1958 - 1991 гг. изучены зависимости амплитуд Sq вариаций горизонтальной и вертикальной компонент магнитного поля от индекса F10,7 на Украинской антарктической станции 'AIA'. На фоне высокой корреляции r(Sq; F10.7) = 0,72 - 0,92 с помощью регрессионного анализа определены увеличения наклона ('a') линии регрессии в летний период и на фазе роста солнечного цикла, годовые (лето-зима) колебания ('b') суточных амплитуд Sq вариаций при минимальных индексах F10.7. Обнаружено, что величины отношений 'a/b' для Z, Y компонент поля не постоянные, как принято в сферической гармонической модели Sq поля (CM4), а показывают, кроме выбросов в отдельные месяцы, смену знака в зимний период. Построены диаграммы годовых изменений месячных эмпирических значений суточных амплитуд SqY и SqZ вариаций и индекса F10.7, отражающие их подобие в годы максимумов СА, и циклические особенности в солнцестояние в течение 33-х лет.

Определены особенности изменения геомагнитного поля в Антарктике в XX ст. по данным расчетов по модели IGRF (International Geomagnetic Reference Field) и наблюдений на обсерваториях. Установлено, что в Южном полушарии полный вектор геомагнитного поля F уменьшается быстрее, чем в Северном. Амплитуда и скорость изменений возрастают к низким широтам в Северном полушарии и к высоким в Южном. В Южном полушарии в структуре векового хода выделяются 3 периода изменений, аналогичные таким в Северном. Западная и Восточная Антарктика имеют различную динамику изменения геомагнитного поля. Его напряженность растет на востоке и уменьшается на западе. Наиболее интенсивное уменьшение напряженности геомагнитного поля фиксируется по данным обсерватории AIA, которая находится в отрицательном фокусе векового хода в Западной Антарктике.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д342.1 + Д344.11

Рубрики:

Інтрузивні (глибинні) гірські породи. Загальні роботи

Вулканогенноосадочні (туфогенні) породи

Шифр НБУВ: Ж24597 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати порівняльного аналізу даних спостережень автоматизованих станцій погоди MAWS - "Тропосфера", виконаних з дискретністю 5 хв, за період спостережень з січня 2012 до червня 2013 рр. Одержані результати свідчать про досить високу надійність нового обладнання "Тропосфери" та про можливість її подальшого використання на Українській антарктичній станції Академік Вернадський.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д221(95)9

Рубрики:

Океанологія

Шифр НБУВ: Ж24597 Пошук видання у каталогах НБУВ 

повПоточний стан клімату в цьому районі можна інтерпретувати як триваюче потепління, за якого температура повітря ще перевищує кліматичні норми, але суттєво не підвищується на станціях Антарктичного півострова. Режим температури повітря характеризується згладжуванням коливань температури повітря, особливо у порівнянні з 1950-ми рр., через зміни в атмосферній циркуляції. Аналіз багаторічної тенденції змін у температурі повітря проведено з оцінкою статистичної однорідності рядів місячної температури повітря, а також нормованих характеристик. Найбільш інтенсивне підвищення температури приземного повітря в кінці XX - на початку XXI ст. відзначено на станціях Академік Вернадський і Розера на західному узбережжі Антарктичного півострова. Оцінки багаторічних змін нормованих рядів температури повітря зіставні між зимовим і літнім сезонами на західному узбережжі Антарктичного півострова, в тому числі станцій Академік Вернадський і Розера. Описано просторово-часові характеристики багаторічної тенденції температури повітря, зі значною сезонною мінливістю і залежністю від топографії. Існують значні відмінності між станціями західного узбережжя і тими, що розташовані на узбережжі моря Уедделла, особливо в літній сезон. За даними станції Вернадський, літнє потепління в основному відповідає за прискорення танення місцевого зледеніння. Сучасне регіональне потепління пов'язане зі зростаючим впливом Ель-Ніньйо-Південне коливання, особливо після кліматичного зрушення 1970 р. у зв'язку з підвищенням температури поверхні в екваторіальній частині Тихого океану. На тлі загальної тенденції потепління деякі внутрішньодесятилітні коливання температури повітря пов'язані з явищем Ель-Ніньйо. На основі недавньої мінливості температури повітря на станціях регіону та багаторічних змін кліматичних індексів можна зробити висновок, що в найближчому майбутньому подальшого потепління в регіоні не очікується.

На основании анализа непрерывных записей природных УНЧ - СНЧ шумов, зарегистрированных на Украинской антарктической станции (УАС) Академик Вернадский с 2002 по 2013 гг., исследованы зависимости характеристик сигналов ионосферного альфвеновского резонанса (ИАР) от геомагнитной и солнечной активности на протяжении 11-летнего солнечного цикла. Обнаружена значимая антикорреляция наблюдаемости резонансных мод со значениями чисел Вольфа и локальными К-индексами магнитного поля, измеренными на УАС. По данным наблюдений ИАР на УАС и на Саянской солнечной обсерватории (п. Монды, Россия) исследованы суточные и сезонные закономерности наблюдаемости нового эффекта расщепления низших резонансных мод, а также его зависимость от фазы 11-летнего цикла солнечной активности. Проанализированы морфологические особенности поведения величины расщепления и выделены его основные фазы: развитие, стационарный участок и релаксация. Предложены возможные механизмы возникновения эффекта расщепления.

Антарктичний регіон характеризується великою різноманітністю видів тварин. Ті з них, яких можна використати для одержання біологічно активних речовин і подальшого створення фармакологічних препаратів, становлять для практичної біотехнології певний інтерес. Тканини тварин Антарктичного регіону посідають широкий спектр білків та пептидів. Молекули білкової природи з механізмами спрямованої дії, тобто з ферментами різної специфічності, особливо цікавлять дослідників. Описано розробку і застосування методичних підходів для одержання та подальшої роботи з білковими молекулами й пептидами тканин морських гідробіонтів Антарктичного регіону.

Представлены результаты анализа данных по биологии антарктического криля Euphausia superba, гидрометеорологическим условиям и промыслу, собранные национальным научным наблюдателем на борту украинского коммерческого судна РКТС (рыбно-крилевой траулер супер) "Море Содружества". Судно вело лов криля в Атлантической части Антарктики (АчА) в зоне АНТКОМ в подрайонах 48,1, 48,2, 48,3 в зимний сезон (апрель - июль) 2014 г. Размеры криля в уловах составляли 24 - 59 мм. Во всех подрайонах преобладал мелко- и среднеразмерный криль длиной от 26 до 47 мм, возрастом 1+, 2+, 3+, 4+ на ранних стадиях полового созревания. Интенсивность питания криля была слабой или умеренной. Количество линяющих рачков и рачков, пораженных бактериями родов Psychrobacter и Pseudoalteromonas, было незначительным (4 - 6 % и 0,07 - 6 % соответственно). Рачки, пораженные бактериями, отмечались во всех подрайонах, при этом имела место тенденция увеличения экстенсивности поражения рачков болезнью по подрайонам в направлении с юга на север. Преобладание в уловах эвфаузиид группы пополнения и среднеразмерных особей позволяет прогнозировать высокую численность криля в АчА в предстоящий промысловый сезон 2014 - 2015 гг. Погодные условия на всех участках промысла характеризовались преобладанием ветров западного и северного направлений, за исключением района Южных Шетландских островов, где в мае доминировали восточные ветры; увеличением скорости ветра; понижением средних значений температуры воздуха и поверхности воды; разнонаправленными изменениями атмосферного давления; предпосылками к образованию льда или формированием сплошного ледяного покрова (кроме подрайона 48,3). Общий улов криля за рейс составил 8,9 тыс. т, средние значения CPUE и улова на судо/сутки равнялись 8,4 т и 114,5 т соответственно. С целью рационального использования ресурсов криля предложено пересмотреть распределение порогового уровня его вылова по подрайонам промысла, установленного АНТКОМ, в сторону увеличения лимита вылова рачков в районе Южных Шетландских островов.

За екстремальних умов довкілля популяції рослин характеризуються адаптацією до його несприятливих змін, що визначається терміном "пристосовуваність". Проте різні популяції можуть реагувати з різним успіхом. Для оцінки пристосовуваності може бути виміряна низка показників, реакція яких на одні й ті самі умови теж може бути різною. У дослідженні оцінювали пристосовуваність унікальної антарктичної рослини - Deschampsia antarctica, яка базується на параметрах, що відбивають 3 різні рівні організації: популяційний (S - проективне покриття), організмовий (Ph - біометричні характеристики) та клітинний (rcDNA - відносний вміст ДНК в ядрі клітин паренхіми листків). Збір матеріалу для вивчення було здійснено на острові Короля Георга (Прибережна Антарктика) у 2-х оазах району Адміральської бухти протягом південного літнього сезону 2005 - 2006 рр. Проаналізовано 6 популяцій. Одержані попарні відмінності між популяціями за 3-ма вищевказаними параметрами для кожної пари досліджених показників було використано для визначення зведеного латентного показника пристосовуваності для кожної популяції. Величину цього показника виражено в балах. Значення зведеного латентного показника пристосовуваності характеризує синхронізованість реакції 3-х досліджених показників пристосовуваності за конкретних умов мікрооточення. Цей підхід надає змогу подати пристосовуваність популяцій D. antarctica на основі комплексу характеристик за умов мозаїчних мікрокліматичних умов, посилених кліматичними змінами у Прибережній Антарктиці.

Проанализированы данные о встречаемости амбры у кашалотов, добытых китобойными флотилиями "Слава" и "Советская Украина" в период 1961 - 1978 гг. (22 промысловых рейса). Встречаемость амбры составила 0,35 % от добытых 43 211 кашалотов, причем у самцов она оказалась выше (0,42 %), чем у самок (0,24 %), амбра же была по преимуществу черной (серая - реже). Отмечены 3 случая, когда амбра была покрыта крупными прозрачными кристаллами. Вес отдельных кусков колебался от 200 г до более чем 100 кг. Средний вес амбры: у самцов - 13 кг, у самок значительно выше - 17,4 кг. Несмотря на то, что кашалоты добывались во всех 3-х океанах, подавляющая часть амбры обнаружена в Индийском океане, а зона ее встречаемости практически совпала с ареалом распространения блювалов-пигмеев, что вызывает много вопросов.

Проведено цитогенетичний аналіз рослин D. antarctica з регіону Аргентинських островів Прибережної Антарктики. Для більшості досліджених зразків встановлено хромосомне число 2n = 26. Вперше для виду показано нові форми хромосомної мінливості. Зокрема, в клітинах апікальної меристеми рослин з острова Дарбо, окрім 26-ти хромосом основного набору, виявлено одну додаткову B-хромосому. Для рослин з о. Великий Ялур показано наявність міксоплоїдії: розмах мінливості за числом хромосом становив від 13-ти до 39-ти хромосом. Поява нових, невідомих раніше форм хромосомної мінливості D. antarctica може бути наслідком підвищеної геномної нестабільності, зумовленої екстремальними умовами зростання в районі Аргентинських островів.

Апробовано кілька методологічних підходів (на прикладі Odontaster validus та Euphausia superba), які надають змогу здійснити комплексний експрес-аналіз зразків тканин морських гідробіонтів з метою встановлення якісного складу білкових фракцій та виявлення ферментативно-активних молекул. Проведений підбір методів дозволяє рекомендувати їх для аналізу білкового складу інших організмів Антарктичного регіону, що становлять певний біотехнологічний інтерес.

Во время предыдущих исследований в районе Украинской антарктической станции (УАС) Академик Вернадский было обнаружено повышенное содержание тяжелых металлов в донных осадках и в грунтах о-вов Аргентинского архипелага и выявлена аккумуляция тяжелых металлов разной токсичности в организмах массовых видов фитозообентоса, макропланктона и рыб. Высокие концентрации в среде и в гидробионтах кадмия и цинка - индикаторов характера загрязнения - свидетельствуют о его природном (тектоническом) происхождении и о смыве тяжелых металлов с материка и островов Антарктики при таянии льда в результате потепления в этом регионе климата. Наблюдавшееся в Атлантической части Антарктики резкое снижение запаса криля (Euphausia superba Dana) - важнейшего компонента пелагической биоты - ассоциируется с ингибированием воспроизводства рачка, икра которого развивается на дне мелководий, подверженных загрязнению, и свидетельствует о масштабности этого явления. Полученные результаты дали основание использовать в качестве показателя временных изменений климата уровни загрязненности тяжелыми металлами компонентов биоты с коротким жизненным циклом, а также данные об обилии в водах шельфовой зоны личинок E. superba. Установлена загрязненность кадмием и цинком важнейших компонентов планктона - фито- и зоопланктона и 2-х видов зеленых макрофитов (Monostroma hariotii Gain и Cladophora repens (J. Agardh) Harvey). Выявлена временная (сезонная и межгодовая) динамика накопления тяжелых металлов этими компонентами прибрежной экосистемы в районе УАС. В пробах зоопланктона личинки E. superba не найдены. Это явление отмечалось в течение всех наблюдений 2002 - 2009 гг. и свидетельствует о существовании процесса смыва загрязнителей с суши вследствие таяния ледников в условиях продолжающегося потепления климата в Антарктике.